Конвертер з VMDK у VHD
Конвертація файлів VMware Virtual Disk у формат Virtual Hard Disk дозволяє запускати віртуальні машини, створені у VMware Workstation, безпосередньо в середовищах Microsoft Hyper-V або Windows Virtual PC.
Порівняння форматів та технічні характеристики
| Специфікація | VMDK | VHD |
|---|---|---|
| MIME-тип | application/ | application/ |
| Тип | контейнер віртуального диска | віртуальний жорсткий диск |
| Стиснення | розріджене / динамічне виділення (zlib - необов’язково) | фіксована / динамічна розріджена геометрія |
| Стандартна специфікація | VMware Virtual Disk Format 5.0 | Microsoft VHD Image Format Specification |
| Заголовок магічних байтів | 4B 44 4D 56 (KDMV) | 63 6F 6E 65 63 74 69 78 (conectix at footer) |
Огляд формату та застосування
Системні адміністратори та ІТ-техніки часто переносять віртуальні машини між різними платформами гіпервізорів. Наприклад, віртуальний сервер, створений і протестований у середовищі VMware, може потребувати розгортання в хмарному екземплярі Microsoft Azure або на локальному сервері Windows під управлінням Hyper-V. Оскільки Hyper-V нативно вимагає контейнери диска Microsoft, файл сховища VMware необхідно перетворити у формат Microsoft. Виконання цієї міграції вимагає спеціальних інструментів конвертації диска, таких як Microsoft Virtual Machine Converter, StarWind V2V Converter або командних утиліт на зразок QEMU-img. Ці інструменти зчитують вихідні блоки пам'яті, інтерпретують таблиці розміщення файлів і записують новий контейнер, який гіпервізор Microsoft може змонтувати та завантажити без помилок.
Технічні специфікації та розбір кодеків
Віртуальний диск VMware з типом MIME application/x-vmdk використовує або пласку структуру, або схему розрідженого динамічного виділення, яка може додатково стискати дані за допомогою zlib для економії дискового простору. Окремі розріджені файли VMDK часто починаються з магічних байтів 'KDMV' у заголовку. Натомість віртуальний жорсткий диск з типом MIME application/x-vhd організовує дані у фіксовану або динамічну розріджену геометричну структуру. Формат VHD використовує помітний 512-байтовий футер, що містить рядок cookie 'conectix', версії програми-створювача та точні дані геометрії диска. Під час конвертації інструмент аналізує карти вихідних екстентів, декодує розріджені блоки та реорганізує сектори у футер Microsoft і структуру таблиці розподілу блоків для динамічного виділення.
Сумісність з ОС та браузерами
Файли VMware Virtual Disk нативно підтримуються VMware ESXi, Workstation та Fusion у хост-операційних системах Windows і Linux. Файли Virtual Hard Disk нативно підтримуються Microsoft Hyper-V, Windows Virtual PC та Azure. Жоден із форматів не підтримується нативно сучасними мобільними операційними системами, такими як Android чи iOS, а стандартні веббраузери не підтримують безпосереднє відображення чи монтування цих контейнерів образів дисків без служб бекенд-віртуалізації.
Корисна інформація
Під час конвертації великих образів дисків обирайте цільовий динамічний розширюваний VHD замість фіксованого розміру, щоб заощадити фізичний простір на диску хоста, хоча цілі фіксованого розміру пропонують дещо кращу продуктивність послідовного читання та запису.
Поширені запитання
Як конвертувати VMware Virtual Disk у Virtual Hard Disk без втрати якості?
Конвертація образів дисків є суворо без втрат. Оскільки віртуальні диски зберігають точні посекторні блоки даних та файлові системи, перетворення структури контейнера з VMDK на VHD лише реорганізує спосіб індексації метаданих та блоків даних. Жодні фактичні дані файлів або сектори операційної системи не стискаються і не змінюються під час процесу трансляції.
У чому різниця між VMware Virtual Disk та Virtual Hard Disk?
VMDK - це пропрієтарний контейнер, створений VMware, який підтримує розділені файли, монолітні пласкі структури та стиснені розріджені екстенти, що відстежуються текстовими файлами дескрипторів. VHD - це застаріла специфікація Microsoft, яка використовує структурований футер, що містить геометрію диска та таблицю розподілу блоків для керування динамічним зростанням, хоча її переважно замінив сучасний формат VHDX.